Тепер хочу трохи написати про свою першу книгу. Це роман про кохання. Він з`явився
зненацька та був викликаний дуже сильними, в якомусь плані негативними
емоціями. Є письменники, які все планують, вони роблять велику підготовку, а
потім починають писати. А є, навпаки, що пишуть, як кажуть, з натхнення (по
русаки по-наитию). Цей твір з`явився саме так. Він раптово частинами став
приходити в мою голову, тільки встигай записувати. Й спочатку я навіть не знала
чим він завершиться. Накидала купу
окремих фрагментів. Тільки потім
я його склала в один твір. Спочатку було
навіть моторошно, що зі мною сталося? Що коїться? А потім я згадала, що саме
так у підлітковому віці я записувала перші свої твори. Потім я заспокоїлася,
знайшла інформацію з цього приводу
та зрозуміла, що я щось написала. Але
твір повинен мати мету, якийсь зміст.
Звісно, потім я прослухала та прочитала багато речей, про те, як писати.
Про те, що твір повинен вмістити собі
якусь концепцію, що приваблює людей.
Тоді я замислилася, а в чому ж концепція моєї книги, чи є вона тут? Так,
я сміливо можу сказати, що вона тут є. Є концепція! Тобто моя книга – не якесь
там бла-бла-бла. Читайте краще, може зрозумієте, про що вона. Ні.
Ідея або концепція мого роману, про те, що не можна забирати у людини віру
або надію.
Людина може багато чого втратити, але не можна втрачати
ані віру, ані надію. Як раз моя книга проте, що буде, якщо все це загубити. Ніхто
про себе не знає, як він поводитиметься на
краю прірви, на межі між добром і злом? Ми можемо думати про себе одне, бити
себе у груді та казати усім: «Що ми не такі. Та ніколи…». А потім впасти
у безодню.
Але коли життя становить нас на краї прірви , ніхто не знає, чи знайде він
той стрижень поруч. Або в середині себе, щоб ухопитися за нього та не полетіти
у низ. Саме про це я хотіла написати.
Я намагалася описати емоціональні
метання героїв якомога життєво,
але не знаю, наскільки правдиво та
зрозуміло це в мене вийшло. Тому сподіваюсь, що чтачи зрозуміють, що та
які думки стояли за тими чи іншими діями головних героїв.
А взагалі-то мені хотілося написати щось українською мовою для наших жінок,
щоб було що почитати у потязі або
трамваї та добре провести час за книжкою. Бо зараз більше всіляких Дарій Донцових
та Тетян Устинових.
Якщо цікаво, то вона десь тут і її можна придбати:
Йакабу: Кохати або помститися
Амазон: Кохати або помститися
Опис книги, який я робила для агентва Стрельбицького.
Дія роману відбувається у наші часи. Таїсія виросла в релігійній сім`ї, але через деякі сімейні обставини змушена поїхати у велике місто на пошуки роботи. Її наївність, доброта та готовність завжди прийти на допомогу сподобались бізнесмену та олігарху Ігорю Бжезовському, в якого владні структури відібрали часточку його бізнесу. Бажання помститися усім цим людям та на майбутнє тримати всіх своїх бізнес-партнерів на короткому ланцюжку приводять його до думки, що йому потрібно всього на всього мати на них достойний компромат. Певні обставини зводять Таїсію та Ігоря разом. Таїсія погоджується працювати на чоловіка. Твір показує, як ця їхня співпраця переростає у кохання. Та як головна героїня через своє релігійне минуле страждає від докорів сумління та не може визначитися як їй діяти. А також показує конфлікт у душі головного героя, який не може обрати, що для нього важливіше - його мета чи почуття, що з`являються у стосунках з Таїсією. Весь цей час їм допомагає друг дитинства Ігоря Олександр, який не може обрати на якому ж він боці. Чим же закінчаться їхні стосунки – коханням, чи розбитими серцями?
Комментариев нет:
Отправить комментарий